Печерський районний суд міста Києва зобов’язав уповноважених осіб прокуратури внести відомості до ЄРДР за заявою щодо можливого незаконного поширення персональних даних

Йдеться про заяву щодо можливого кримінального правопорушення, пов’язаного з оприлюдненням у соціальній мережі Facebook анкети з особистими даними Михайла Саакашвілі, зокрема адресою проживання та номером телефону.

За матеріалами ухвали, адвокат Сергій Громов, діючи як представник заявника — Саакашвілі Міхеіла Ніколозовича, 31 липня 2017 року звернувся до прокуратури міста Києва із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Однак відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були.

У зв’язку з цим бездіяльність уповноважених осіб прокуратури була оскаржена до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва.

17 листопада 2017 року суд, розглянувши скаргу у відкритому судовому засіданні, дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення. Ухвалою суду зобов’язано уповноважених осіб прокуратури міста Києва внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою представника заявника та Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суть правової позиції

Ця справа є показовою з точки зору захисту права на приватне життя та персональних даних.

Оприлюднення адреси проживання, номера телефону або інших персональних даних особи без належної правової підстави може створювати реальні ризики для її безпеки, приватності, репутації та нормального особистого життя. Особливо чутливим таке питання є тоді, коли йдеться про публічну особу, політичного діяча або людину, яка перебуває у центрі суспільної уваги.

Публічний статус особи не означає втрату права на приватне життя.

Людина може бути політиком, громадським діячем, учасником публічної дискусії або об’єктом критики, але це не означає, що її особисті дані можуть безконтрольно розповсюджуватися у відкритому доступі. Межа між суспільним інтересом і втручанням у приватне життя повинна залишатися юридично визначеною.

Чому внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових

розслідувань має значення Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не означає встановлення вини особи. Це не є обвинувальним вироком і не є підтвердженням факту вчинення кримінального правопорушення конкретною особою.

Однак це є необхідним процесуальним кроком для початку офіційного досудового розслідування.

Без внесення відомостей до реєстру заявник фактично позбавляється можливості домагатися належної перевірки викладених ним обставин у межах кримінального провадження. Саме тому закон покладає на уповноважених осіб обов’язок реагувати на заяви про кримінальні правопорушення у встановленому порядку.

Якщо такий обов’язок не виконується, бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора може бути оскаржена до слідчого судді.

Захист персональних даних як частина права на приватне життя

Право на захист приватного життя, особистої та конфіденційної інформації охороняється законодавством України та міжнародними актами.

Закон України «Про захист персональних даних» визначає персональні дані як об’єкт правового захисту.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на повагу до приватного і сімейного життя. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права також закріплює захист особи від свавільного чи незаконного втручання в її приватне життя, сім’ю, житло або кореспонденцію.

У цифрову епоху такі гарантії набувають особливого значення. Одне повідомлення у соціальній мережі може поширити особисті дані на тисячі користувачів. Наслідки такого розголошення можуть бути швидкими, неконтрольованими та довготривалими.

Саме тому правова реакція на незаконне поширення персональних даних повинна бути оперативною та принциповою.

Адвокатська робота у таких справах

У справах, пов’язаних із захистом персональних даних та приватного життя, важливо діяти швидко і документально точно.

Необхідно зафіксувати факт поширення інформації, зберегти докази публікації, встановити зміст оприлюднених даних, визначити можливі наслідки для особи, підготувати заяву про кримінальне правопорушення, контролювати внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а у разі бездіяльності уповноважених осіб — оскаржити її до суду.

Ця справа демонструє, що навіть у ситуації, коли прокуратура не вносить відомості до реєстру, заявник має процесуальний інструмент захисту. Слідчий суддя може перевірити бездіяльність уповноважених осіб та зобов’язати їх виконати вимоги кримінального процесуального закону.

Висновок

Право на приватне життя не є другорядним правом.

Воно не зникає через публічний статус особи, політичну діяльність, суспільний інтерес або участь у публічній дискусії. Захист персональних даних є частиною правової безпеки людини.

У цій справі адвокати Михайла Саакашвілі домоглися судового рішення, яким прокуратуру міста Києва зобов’язано внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування за заявою про можливе порушення права на приватне життя.

Це приклад того, що захист приватності — не декларація, а конкретна юридична дія.

І якщо право на приватне життя порушується, його потрібно захищати професійно, послідовно і в межах закону.